Вторник, 23.05.2017, 22:46
Знаменка. Городской портал
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Разделы новостей
Город [17]
IT [1]
Экономика [3]
Транспорт [23]
Культура [3]
Спорт [2]
ЧП [15]
В мире [0]
Украина [4]
Опрос
Вы пользуетесь ICQ?
Всего ответов: 206
Виникнення

Знам'янка виникла як залізнична станція у 1869 р. водночас із будівництвом залізниці та відкриттям руху поїздів на лінії Одеса-Харків. Свою назву станція отримала від розташованого за 3 км від неї села Знам'янки, заснованого 1730 р. переселенцями із центральної Росії (імовірно - зі села Знам'янського Орловської губернії). Опосередковано назва походить від особливо шанованої переселенцями-старообрядцями ікони Знамення Богородиці.

Станція Знам'янка з вокзалом та конторськими спорудами була побудована на т. зв. Галявині Чорного лісу, крізь який проходила залізнична колія Єлисаветград-Крюків. Чорний ліс розташований на правому березі верхів'я ріки Інгульця, а його південно-західна частина виходить на вододіл між ріками Інгулець та Інгул.

У часи татарських набігів на Київщину та Поділля поблизу проходив Чорний шлях, яким пересувалися нападники. У самому лісі вони зосереджували свої загони перед набігами, робили засідки. У 1764-81 рр. термін "чорний" застосовувався до значної території теперішнього Знам'янського району, яка входила до військових поселень Чорного гусарського полку. Природознавці пов'язують назву "Чорний ліс" з тим, що він густий, дуже затінений, темний, оскільки в ньому переважають великі дубово-грабові масиви.

Російська імперія

У серпні 1873 року відкрито рух поїздів на ділянці Знам'янка-Миколаїв, а ще через 3 роки - до Фастова. З невеликої залізничної станції Знам'янка перетворилася на залізничний вузол. Його розширення у наступні роки зумовило швидке зростання населення пристанційних селищ.

З квітня 1892 року в Знам'янці почав діяти лікувально-продовольчий пункт. Його працівники реєстрували заробітчан, здійснювали санітарний нагляд над ними, надавали амбулаторну допомогу хворим, відали видачею дешевих обідів. Першим завідуючим Знам'янським лікувально-продовольчим пунктом став лікар залізничної лікарні, досвідчений спеціаліст, брат видатного українського композитора М. В. Лисенка А. В. Лисенко.

Напередодні Першої світової війни у зв'язку з загальним економічним пожвавленням у країні значення Знам'янки як вузлової станції зросло.

З історією Знам'янки кінця XIX - початку XX ст. пов'язане життя і діяльність відомих діячів української культури. Влітку 1892 року тут перебували сім'ї композитора М. В. Лисенка та драматурга М. П. Старицького. В Орловій Балці М. В. Лисенко зустрічався з Каролем Шимановським - майбутнім видатним польським композитором, працював над оркестровкою опери «Тарас Бульба». Теплу згадку про Знам'янку й Орлову Балку залишив польський письменник Ярослав Івашкевич. М. П. Старицький написав тут драму з народного побуту «Без світу». За порадою і творчою допомогою М. П. Старицького А. В. Лисенко 1898 року організував з робітників станції і депо аматорський музично-драматичний гурток. Одним з перших його спектаклів була п'єса «Не судилось». Тут провів своє дитинство і артист Ю. А. Лисенко, який згодом працював у театрі разом з М. К. Заньковецькою, П. К. Саксаганським та іншими видатними акторами.

Громадянська війна

Під час громадянської війни 1917-го - початку 1920-х років Знам'янка перебувала під владою різних військових формувань: уповноважених тимчасового уряду, більшовиків, Центральної Ради, Директорії, адміністрації австро-німецької окупації, повстанців отамана Григор'єва, Холодно-ярської Республіки.

Радянський союз

Після закінчення громадянської війни розгорнулась відбудова вузла і селища. У перші роки непу тут працювало 14 підприємств. 7 березня 1923 року Знам'янка стала районним центром, якому підпорядковувалося 9 сільських рад. До 1925 року район входив до Олександрійського, а потім до Єлисаветградського округу. З утворенням району село Хвощевате (Патрина) злилося з селищем.

У роки довоєнних п'ятирічок було розширено паровозне і збудовано вагонне депо, автоконтрольний пункт і пункт технічного огляду. Зросла потужність електростанції, з'явилися нові локомотиви, верстати. Знам'янка стала однією з найбільших на Правобережній Україні «фабрик поїздів». Розширювалася місцева промисловість. Наприкінці 1931 року створено деревообробний комбінат «Україна». З травня 1930 року Знам'янку віднесено до категорії селищ міського типу. З 1932 року Знам'янка - райцентр Одеської області, з 1937 р. - Миколаївської, а з 1939 року - Кіровоградської області. У жовтні 1938 року робітниче селище Знам'янка, де проживало 14,6 тис. чол., переведено до розряду міст районного, а у серпні 1939 р. - обласного підпорядкування.

Велика Вітчизняна війна

На станції Знам'янка формувалося і відправлялося на фронт щодня по декілька військових ешелонів. Всі служби вузла працювали чітко і злагоджено, незважаючи на те, що багато залізничників пішло на фронт. 5 серпня 1941 року гітлерівці захопили місто. У роки війни Знам'янський район став одним із центрів партизанського руху на Кіровоградщині. Особливо активізувалися дії партизан на початку 1943 року. Восени 1943 року до Знам'янки наблизилися війська Червоної Армії. 19 жовтня битву за місто розпочали літаки, а в ніч проти 9 грудня, після тривалої артпідготовки, почався штурм вузла. Наступальні операції здійснювали частини 18-го і 29-го танкових корпусів 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова, 6-ї, 110-ї гвардійських стрілецьких дивізій 5-ї гвардійської армії, якою командував генерал-лейтенант О. С. Жадов, та стрілецький корпус, який очолював генерал-майор О. І. Ро-димцев. 9 грудня Знам'янку визволили від ворога. У визволенні міста активну участь брали партизанські загони під командуванням І. Д. Діброви, Є. І. Петрова, М. П. Кришталя, Г. М. Володіна, І. Ф. Присяжнюка, а також підпільники знам'ян-. ських диверсійних груп. Понад 1 000 трудівників міста, які захищали Батьківщину на фронті, нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.

Післявоений період

У жовтні 1946 року виконком міськради затвердив схему генерального плану забудови міста. Розширилася привокзальна площа, почалося озеленення, брукування вулиць. На кінець 1949 року в місті стали до ладу основні магістралі водопостачання; промисловість і транспорт почали одержувати електроенергію з Олександрії. У 50-ті роки в Знам'янці розгорнулося спорудження багатьох підприємств, реконструювалися діючі. 1952 року закінчилося будівництво вокзалу. Розширення колійного господарства дало змогу збільшити пропускну здатність вузла.

У грудні 1959 року вузол одержав струм з Кременчуцької ГЕС, завдяки чому стало можливим електрифікувати в 1962 році ділянку Знам'янка-П'ятихатки. Через рік електровози пішли до Миронівки. 1965 року в Знам'янці почав працювати потужний маслосирзавод - найбільше підприємство молочної промисловості області. У 1971 році став до ладу хлібозавод потужністю 50 тонн продукції на добу. У центрі та на околицях міста виникли масиви багатоповерхових житлових будинків з комплексами підприємств побутового обслуговування.

Відома в області Знам'янська бальнеологічна лікарня відкрита в 1966 році на базі місцевих джерел мінеральної радоново-вуглекислої води. За бальнеологічним та кліматичним факторами, методами комплексної терапії та ефективністю лікування знам'янська здравниця не поступається перед давно відомими курортами.

У 1993 році у центрі міста споруджено пам'ятник Т.Г.Шевченку, а на центральній площі міста височить Обеліск загиблим воїнам. На узліссі Чорного лісу розташований меморіал - цвинтар воїнам, які загинули під час звільнення Знам'янки від фашистських загарбників у грудні 1943 року.
До 61-ї річниці з дня початку Великої Вітчизняної війни на військовому кладовищі встановлено нову стелу пам'яті. 1765 прізвищ загиблих знам'янчан.



Вход
Chat
Календарь новостей
«  Май 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Поиск
Friends

Курсы валют

Праздники Украины
Statistics

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright Tikkert © 2017